Яготинські новини: “Зимовими Яготинськими дорогами”.


Зимові Яготинські дорогиЧудовий ранок на Яготинських зимових дорогах в усіх сенсах цього слова: мороз, безвітря, сонце пробивається крізь вранішні хмари, прокидаючись і відкидаючи нічне покривало. Біжу на роботу. Мороз виліпив казкові візерунки і фігурки на гіллях дерев. Як тут втриматись і не зняту цю красу! Що змогла – те зробила, адже камера непрофесійна. Зацініть!

Яготинські ненаВІСТІЯготинські ненаВІСТІЯготинські ненаВІСТІХоча відчувається якийсь дискомфорт. Спочатку не розумію, у чому справа, допоки не виходжу “на пряму”. Заметіль дещо припорошила Яготинські дороги і йти легше, бо є краєчки, де не слизько. Але страшно виходити на проїжджу частину, щоб перетнути дорогу. На дорозі – повний капєць! Слизота така, що тримаєш рівновагу. Бідні машини, як воно їм їздити по вичовганому до стану “ковзанка” шляху?!

Та то не дуже наче й страшно. А ось перехрестя і райони пішоходних переходів… Я не знаю, навіть, як це пояснити…

Пре “Камаз”. На перехресті між “ЯготинВодоканал” і “ЖЕК” він завертає на “ПМК”. Його заносить!… Добре, що поруч жодної машини, а то зачепив би ловко! Вирівнявся, погнав далі.

А що робити перехрестю в “Каштанах”? Сумлінні водії починають гальмувати ще метрів за 100 до переходу, бо одразу машина зупинитися не може. Але це – сумлінні водії. А ті, хто по-літньому звик гальмувати у самої “зебри”… їдуть на пішохода. Їх просто несе. Машини не можуть загальмувати. Пішоходи переходять, ледве балансуючи на ногах, що роз’їжджаються врізнобіч на ямках, наносах, хвилях і перекатах дороги. І це перед Міською Радою!!! Що вже казати про “задвірки” та околиці міста Яготина?!

Я не знаю, що з цим робити, але так хочеться мати в руках при собі відерце з піском, щоб посипати ці небезпечні перехрестя і переходи!

Я розумію, що робітників у ЖЕКУ не вистачає, я розумію, що усі Яготинські дороги за один раз не охопити. Але… Начальство їздить машинами – то невже воно не бачить, що їх машину “носить” по дорозі? Не можна взяти ” на замітку” і попросити комунальників посипати хоча б небезпечні ділянки?

Я вже мовчу за “Каштанські” непролазні калюжі – прямісінько під носом у мерії. Біля мерії! Ах, так, я зовсім забула – біля самісінької Яготинської мерії – завжди чисто, сухо і комфортно. А далі – хай плавають…

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s