Яготинські новини: “Поїду на роботу … ковзанами”.


f5e3218387--kukly-igrushki-domovenok-kuzya-n1263Плюсова температура розтопила, нарешті, льодовий покрив, що простирався усіма безкраїми яготинськими дорогами і стежками. Риторичне питання: їти на роботу, чи котитися ковзанами? Таке враження, що далі центру в Яготині Яготина немає.

Відколи подорожчав громадський транспорт і знизилися зарплати, мешканці міста почали ходити пішки. Оживилася вулиця Шевченка, бо багато людей живуть ближче до Райсоюзу, а працюють у центрі.

Але на вулиці Шевченка люди не живуть. Там їх просто не існує! Таке враження, коли йдеш, … пардон – котишся і ковзаєшся на роботу по непосипаній стежині.

Я співчуваю водіям, мені шкода себе. Водіїв – тому що вони змушені обминати пішоходів, які змушені йти по дорозі. Себе – бо я не знаю, як пройти по калюжам і льоду! Хоч ковзанами їдь! Адже під час танення снігів пройти по Шевченка до першої школи практично нереально! Калюжі змінюються ковзанками, ковзанки – калюжами і багнюкою. Ще й машини можуть обляпати, бо калюжі й по дорозі… Сплошна смуга перешкод! А там ходять ще й Ваші діти двічі на день щонайменше – у школу й зі школи. Ось буквально на тому тижні у школу завітала чиясь мама із претензіями, що йдучи додому діти штовхають один одного. А дорога до школи й так небезпечна, бо слизька.

Суть тут у тому, що мама мала претензії не стільки до школярів, які штовхали її дитину, скільки до непосипаної дороги до школи. Але школа до того уривку дороги не має жодного відношення! Бо перед самою школою дбайливий директор наказав техробам густо посипати стежку. Хоч і не одразу.

Тепер перейду до майже культурного центру столиці під назвою Яготин – Каштани. Скільки я себе пам’ятаю, перед Обчислювальним центром і перед поштою ніколи не посипалося піском під час ожеледиці. Ці два тижні було просто смертовбивство! Моя сусідка підсковзнулася і зламала собі руку, обходячи вічну льодову калюжу перед Обчислювальним центром. А перед поштою я сама йшла, ледь тримаючись на роз’їжджаючихся ногах.

Мені скажуть – критикувати можна безкінечно, а Ви зробіть щось самі для покращення ситуації, або запропонуйте альтернативу. Сама я навряд чи зможу висмоктати всі калюжі. А от пропозицію внесу:

Якщо вже робітники ЖЕКу та прибиральники пошти і Обчислювального не в змозі встигнути посипати вчасно доріжки, то хоч ПОСТАВТЕ ВІДРА З ПІСКОМ ВЗДОВЖ ЦИХ ДОРІЖОК! Я , АБО НЕБАЙДУЖІ ЛЮДИ САМІ ПОСИПЛЮТЬ ВАМ ЦЮ ТЕРИТОРІЮ.

З повагою, Надія Безмежна.

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено. Додати до закладок постійне посилання.

2 Responses to Яготинські новини: “Поїду на роботу … ковзанами”.

  1. Арсен коментує:

    Перед поштою пройти дійсно було неможливо. Це абсолютно нікого не хвилювало, і в першу чергу керівника пошти, депутата міської ради пана Крутька В.І, який міг би вплинути на цю ситуацію, але він пішки не ходить і те що хтось ламає руки чи ноги намагаючись добратися до відділення звязку, йому байдуже. Вибори ж уже пройшли….

    Подобається

    • jagonenastiblog коментує:

      А у мене таке враження, що вони всі не лише пішки не ходять, а ще й машинами не їздять. Наче на вертольотах літають, бо не бачать, що й на переходах теж слизота, намерзлий сніг. А от те, що перед поштою – то позорище! Культурне місце, майже центр. А як у селі.

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s