Яготинські поети: “Хочу жити!”


10418888_777237755737817_8357039380954883458_nЦі вірші я написала, коли була доведена до відчаю. Коли мене їла страшна хвороба і буденність не давала спокою. Коли я зрозуміла, що хворі люди нікому не потрібні. Керівники ними грають, шантажують і доводять до відчаю. Я надіюсь, моє слово додасть вам ще більше віри в себе та в життя.

Хай мене звинувачують….

Хай мене звинувачують в злості,

Хай мене звинувачують в грі

Може спалять вони мої кості

Та самі будуть жити в біді

Вибачаю усіх і прощаю,

І до крику до болю прошу:

“Не тривожте мене! Не чіпайте!

Я частинками душу кришу!”

Я люблю вас усіх, навіть, перший ваш гріх,

Навіть, біль п’янкий і тривожний,

Навіть, серце своє подарую я вам,

Як той янгол такий переможний.

Не держу на вас зла, не рахую біди

Ту, що в серці своїм я зазнала,

Я іду у світи там де рима…  туди… 

Розплачуся за все, що сказала.

Я жити хочу…

Я жити хочу так, як хочу,

Я хочу вірити в життя,

Казати все те, що я хочу

І без розради каяття!

Писати вірші і співати,

Кричати в небо – це життя!

Як вітер хочу я літати,

Кохати – це не каяття!

Розради хочу я до крику,

Щоб не боліло у душі

І так, щоб мені легше стало,

Але не жити в самоті!

Хрипіти криком я не хочу,

Плестися в задніх не мені!

Я жити хочу так, як хочу

Я не розтлію вдалині!

Весна 2010 року

З повагою Іринка РозуМій

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s