Яготинські поети: “ДРУЖБА…”


555c984853521_4(179)Всі ми, так чи інакше, маємо друзів. Інколи їх втрачаємо, інколи не розуміємо та сваримося, не розуміючи, що ранимо серце не тільки собі, а й друзям, можливо навіть невинними вчинками.  Не кожен може похвалитися вірним другом, в декого його взагалі немає, бо дружба – це такий цінний скарб, який купити за гроші просто не можливо. А ці постулати прописані самим життям. Тож гарно їх перечитавши, вникнувши в кожне слово, в кожну літеру, в логічний зміст кожної фрази, вирішила тобі, мій читачу, зробити дарунок віршований. Бо, як правило, сказане вічністю не можливо зіпсувати римою. Вона надає такого неповторного колориту та такої незвичайної форми, що їх просто простіше запам’ятати і зрозуміти.

Дружба – не прерогатива,

Дружба – це оксюморон,

А якщо вона вже стала мстива –

Хтивості та заздрості полон.

 Нових друзів не буває,

Є лиш неповторні,

Дружба серце обіймає

В хвилини чудотворні.

 

Не вір тому, хто називає себе другом,

Про це говорять малодушні,

Бо друг в тенетах не тримає,

Слова і дії його слушні.

 

Багато друзів не буває,

По справжньому –  так троє,

А решта – просто забуває,

Бо оті три – герої.

 

А друзі друзів – то не друзі –

Відійдуть, бо не ваші.

Триматимуть весь час в напрузі –

Не звариш з ними каші.

 

Якщо ж немає у вас друзів –

То краще вам одному –

Не матимете ви конфузів,

Не винні ви нікому.

 

А якщо друзі йдуть від вас –

Не плачте, не журіться,

Бо вогник дружби не погас,

Ви відпустіть й змиріться.

 

Не тримайте гордині й відрази,

А краще розмовляйте.

Найгірші фрази – то накази,

Тож їх не вимовляйте.

 

Ви уявляйте дружбу разом,

Уявленим – діліться,

За чистим словом – не указом,

Як треба – заступіться.

 

Дивацтва є свої у всіх,

А ви – великодушні.

Не спіть з одруженими – гріх

І сльози відчайдушні.

 

Бо друг не той, хто вам завжди

Трапляється під ноги,

Коротка зустріч назавжди

Об’єднує тривоги.

 

А оті тисячі причин –

Безвольні та відмови,

А сотні бачених личин –

Це є усе обмови.

 

Бо друг ніколи не залишить,

Від вас нічого не ховає,

У горі, навіть, він утішить,

Він з вами все переживає.

 

Та є страшне випробування –

Якщо вже ви розбагатіли –

То тільки друг без зневажання,

А заздрісні всі відлетіли.

 

Але вимог не пред’являйте,

А краще в себе запитайте.

Хто прилипає, той відстане

Як вас апатія застане.

 

Телефонуйте і пишіть

Йому ви, навіть, через силу,

Ідіть скоріш, поговоріть –

Бо може йти йому не сила.

 

А дружба юна – найдивніша,

У старості сім’я найголовніша,

Бо правда є така сумна –

Хто є в сімнадцять – вже нема.

З повагою Іринка РозуМій (Оксана Розум), 18 березня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

One Response to Яготинські поети: “ДРУЖБА…”

  1. Валентина коментує:

    Дуже гарно все помічено й описано! А дружба – взагалі делікатна тема. Респект автору!

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s