Яготинські поети: “Альберт Енштейн”


Einstein_1900

Повставайте проти чванства, проти однодумства,

Проти дії ошкуанства, проти недоумства.

Не думайте, що вам не зупинити

Безпечність чванства згублених думок,

Нав’язливість ви можете спинити,

Як буде в вас логічності ковток.

******

Професор у студентів запитав:

Чи все, що створено – то Боже?

Один студент відповідав:

Напевно так, бо дуже схоже!

То Бог створив усе? Так сер!

Якщо це так, створив і зло,

Якщо існує і пусте! Веселий режисер!

То Бог – є зло, це вже, як принцип розцвіло!

Почувши це студент притих,

Професор похвалився,

Додавши істин непростих,

Так міфом помилився!

І знов полинуло питання

Про холод. Чи існує він?

Ти ж змерз, що за вагання?

Це все не потребує змін!

Насправді, сер, його нема

Бо все, що звемо холод –

Це є відсутністю тепла,

Це абсолютний голод.

Людина може передати енергію свою

Та “абсолютний нуль” не мати,

Бо я з відсутністю стою.

Тож, холод не існує і це того вартує.

А опису інертність – залежная відвертість.

А ще вас хочу запитати:

Чи темрява існує?

Як можеш, ти, мене питати?!

Звичайно, що панує!

Ви знову, знову не праві!

Цей світ все провокує!

Вона в відсутності, в траві

І спектром всіх чарує!

А щоб розкласти білий світ

На спектри кольорів

І довжину пізнати віт –

То вам не вистачить і слів.

Бо зміряти не можна,

Як промінь світла увірвавсь

До темряви тотожно –

То він вже певно обірвавсь.

Наскільки ж темним буде простір?

Не знаєте цього?

Бо це поняття, наче розстріл,

Як освітить його.

А я скажу: Та опис це,

Щоб пригадать відсутність!

Я вам кажу все це в лице,

Бо це фізична сутність!

А ще я хочу запитати:

Чи зло таки існує?

Та як, ти, смієш визначати?!

Звичайно, що панує!

Ми бачимо його щодня –

Жорстокість і насильство!

Твоя відверта маячня –

Це є вже чисте свинство!

На все оце студент сказав:

Це все – відсутність Бога!

На холод і пітьму вказав,

Що все це є тривога.

Бо зло – зневіра і любов,

Щоб описать відсутність.

Бо Бог не створював умов

Зневіри у присутність.

Зло – результат, неначе холод,

Бо Бог – тепло любові.

Зневіра – це вже ниций холод,

Любов – скарби чудові.

Тож, холод наступає, коли нема тепла –

А темрява триває, як зірка осліпа…

Професор був такий несмілий,

Один студент його повстав,

Під час він був оцепенілий,

Бо осуд нерви лоскотав.

Альберт Енштейн це юний був,

Повстав він проти чванства,

Він розумом цей світ здобув,

Він не терпів тиранства.

З повагою, Іринка РозуМій, 23 березня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинські поети про відомих людей. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s