Яготинські поети: “Егоїзм…”


44813573_zhalostЯкі ми в дружбі егоїсти –

Друг наш і тільки наш, нічий,

Такі тотальні моралісти:

– А, все-таки, він чий?

Ми друга ладні розірвати,

Якщо говорить не до нас,

Ми можем й гори розтоптати,

Бо наступає резонанс.

А може другу поміч треба?

А може він тепер в біді?

У нас лише своя потреба

І сльози нам його німі.

А може горе із ним поряд?

Він так чекає на дзвінок…

Його врятує навіть погляд,

Слова й турботи, як вінок.

Тоді до чого егоїзм?

Навіщо він, коли вбиває?

Його звемо ми героїзм

Він душу зі шляху збиває.

Тримайте друга та цініть,

Бо він за вами завжди стане,

Як треба, навіть поверніть,

Бо він для вас зірки дістане.

Іринка РозуМій, 14 квітня 2016 року

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s