Яготинські поети: “Мовчання…”



А ви любите мовчати? Як відноситесь до мовчазних людей? Звинувачуєте їх чи просто засуджуєте? А чи знаєте ви, що криється за мовчанням? Які загадки в собі таїть ця незвична риса характеру?

Якщо мовчу до незнайомців __

не означає це, що я безсила

та вистачає охоронців

тож, я звикаю до світила.

 

Буваю дуже мовчазна,

не хочу я абищось говорити,

бо мої нерви, як струна,

словами можна легко обдурити.

 

Бо той, хто каже, що я граю у мовчанку,

висот великих сам не досягнув __

одні плітки безперестанку…

Брехні навіки присягнув…

 

Я дуже щира зі своїми,

весела з ними і відкрита,

з чужими я не хочу пантоміми,

моя душа дощами вмита.

 

Тож, не кажіть, що я похмура

і не кажіть, що я чужа…

Якщо взяла мене зажура __

то вже й до сонця наближа…

Іринка РозуМій (Оксана Розум) 5 травня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s