Яготинська поезія: “Я – ЧОРНОБИЛЬ”.


Яготинські нена-Вісті

Я – Чорнобиль.

Моя душа лишилася в Поліссі,

Де широкі луки на узліссі,

Де шумлять у хмарах мачти сосон,

Де бродила я лугами боса,

Де шепочуть трави, бродять лиси,

Де гніздів’я ластівок у стрісі,

Де тріпочуть хвилі неньки-річки,

Де лускою лин малює стрічки,

Де ганяли мої ноженята,

Де живі були бабуся й тато,

Де кохання перше турбувало,

Жабки спати не давали,

Там, серед порослих лук,

Де витає сильний предків дух,

У краю, який забуть несила,

Серденько своє навік лишила!..

Юлія Большакова

21.05.2016

Я - ЧОРНОБИЛЬ

Чорнобиль Моя хата

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s