ПАМ’ЯТАЙ… БІЙ ПІД КРУТАМИ…


im578x383-coverБій під Крутами

А що ви знаєте про бій під Крутами? Наскільки ви можете орієнтуватися в історії? Я вам допоможу… Ці криваві сторінки треба пам’ятати і ніколи не повторювати.

Але нас виховували і ніколи про це не говорили, і тим паче не вчили на уроках історії. От тепер і маємо кривавий сценарій комунізму, який так не хоче втрачати, давно втрачені території і населення. Він зробив все для того, щоб ми нехтували мовою, культурою, своїми сторінками історії. ДАВАЙТЕ НЕ ПОВТОРЮВАТИ ПОМИЛОК! ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ! ПОЧУЙТЕ МЕНЕ! ДОВЕДІТЬ ДО ДИТЯЧИХ ГОЛІВОК ЦЮ ПРОПИСНУ ІСТИНУ! Я ВАС БЛАГАЮ! ЦЕ У ВАШИХ СИЛАХ!

“Не шкода тих, хто в Києві поляже

Нехай тримають вже відплату!

Жалю не буде! Всім покажем!

І тіло закатуєм в передплату!”__

 

Раби червоні вперто промовляли,

Вони не вміють чесно воювать,

Кістками юні землі устеляли,

Ледарювати вміють, царювать.

 

Це вже історія події в Україні:

Такі криваві, підлі сторінки…

Сльозами плачу на коліні…

Ми проживаєм зморені віки…

 

Цей бій усе-таки надія,

А слава молоді, як дзвони лихоліть,

Така пекуча заповітна мрія,

Яка пройшла, неначе, мимохіть.

 

Була ж держава три дні вільна

Та боронити душу не змогла…

Натомість, молоде коріння

Не захистила і не вберегла…

 

А хлопці в бій пішли завзято,

Лишивши своє тіло у снігу…

Ізранку в небо піднялись крилато,

що навіть кров не лишила жагу…

 

Нерівний бій і непоправний __

Без куль ідеш проти штиків,

Не допоможе й те, що православний __

Один пішов… Та проти всіх рабів…

 

Хоч раб і ланцюгами перекутий,

У серці має камінь, чорну хіть

І розумом й душею дуже скутий,

Життя його штовхає до страхіть…

 

Засяяли криваві зірочки на плечах

Та в легінів не капнула сльоза…

Така завзята, вірная малеча

Злякала тих рабів, немов гроза…

 

Куди ж поділись їхні командири,

Чому посіяли в собі нудьгу?!

Та дітям таки вистачило сили…

Що навіть кров не лишила жагу…

 

Тридцяте січня капітана Муравйова

Поставило у незабутній кут…

Чому у серденьку полова?

І жах в душі від оцих Крут…

 

Дитяче серце тільки не боїться,

Душа дитяча сповнена надій!

Раби непевні стережіться __

Несуть вам діти смуток свій!

 

Їм свято обіцяли допомогу

Та кинули на призволяще у котел,

Але орли окрилили дорогу

Мов засіяла райдуга джерел…

 

В очах одна осяйна перемога,

На смерть з надією пішли,

Розпечена, розлючена тривога…

Її б вони ніяк не обійшли…

 

Великий вклад в історію зробили __

Затримали лихих рабів…

А командири їх убили,

лишивши цих завзятих вояків…

 

Без сліз не можна це оповідати __

Це подвиг і звитяга у віках,

Бо їх і словом треба вберігати…

Їх душі у запалених свічках…

 

Не всі лежать в Аскольдовій могилі…

Їх мами __ їх уберегли…

Вони, немов ті хмари білі,

В снігах сріблястих полягли…

 

Жага в крові таки лишилась,

а сльози пам’ятає сніг…

Та мама рідна не втомилась…

Вона спокутувала гріх…

 

З повагою, Іринка РозуМій (Оксана Розум), 30 червня 2016 року

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Невигадані історії, Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

One Response to ПАМ’ЯТАЙ… БІЙ ПІД КРУТАМИ…

  1. jagonenastiblog коментує:

    Дуже гарно. Мені сподобалось!

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s