Яготинські легенди: “Легенда про Волошку”.


RakshaYU_Vremena-goda_-Vasilki_-Leto_-1974

Я з дитинства люблю волошки. Частенько плела із цих квіточок віночки. Вони мене завжди вражали своєю стійкістю! Бо букет волошковий довго стоїть у вазі. А от легенду про цю незвичайну квітку почула тільки зараз. Поклала її на вірші…

Легенда про Волошку

Ой, пішов Василь у поле, працював до стону,

А він має очі сині, як квітка у льону.

Задрімав, приліг на стіг і побачив сон:

“Красна дівка обіймає та співає в уінсон!”

 

Простягає руки білі, цілує Василька

Ніч мала та соковита, минає як хвилька.

Слізоньками серце топить, щоб він став царенком,

Потихеньку чоло гладить і співа рослинкам.

 

Полюбились, покохались Василько й Волошка.

Батько кляв свою дитину та грав у гармошку,

Як дізнався про коханців, то умить оскаженів,

Зрозумів як, що накоїв, то закляк, зацепенів…

 

Так Волошка синьоока з’явилася в полі

І Василько поряд з нею, він вже в її долі…

Неполишив юнак дівку, навіть, не злякався,

Василечком, поряд з нею, назавжди зостався.

————————-

От така сумная пісня вийшла з-під мого пера

Заспівайте і поплачте має слізоньки вона.

Але мудрість в неї є, бо ж кохання воду пє :

“Не займайте ви серця: юні, щирі  озерця!”

З повагою, Іринка РозуМій (Оксана Розум) 05 липня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинські легенди. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s