ЯГОТИН – місто контрастів. Таємне життя.


Яготин - місто контрастів Таємне життя Яготинські ненаВісті

Прислухались Ви коли-небудь до Землі, на якій мешкаєте? Ні, не до ритму життя і не до звичаїв. А саме до ґрунту, до повітря, до неба над головою. А я прислухалась, притулялась долонями, торкалась плечима.

Наприклад, я знаю, що Земля, на якій я народилась – надзвичайно сильна, могутня, водночас сувора і лагідна. Вона огортає турботою і любов’ю. А небо так і залишилося для мене тією бездонною блакиттю, що й у дитинстві.

Зараз я мешкаю на іншій Землі і це відчутно одразу. Нема вже звичної підтримки. Інша енергетика. Яготин – місто контрастів. Яготин – місто непросте. Яготин на перший погляд відкритий, але якщо прислухатися до нього – це місто, в якому існує таємне життя. Усе повітря просякнуте тут цією подвійністю, таємністю, непевністю. Ніколи не знаєш, який сюрприз воно підкине тобі наступного дня.

І люди в Яготині різнобарвні, різношерсні, контрасні, колоритні і непередбачувані. Мабуть, тому, що зібралися у цій «точці Х» з усіх куточків України. Різні за вдачею, мисленням, характером, звичками.

«Чому за вдаваним благополуччям в Яготині так нелегко живеться?» – задавалась я собі питанням вже багато років. Допоки не простягнула руки до Землі з великим бажанням відчути її.

І Земля відгукнулася! Ніби струмом вдарилась в долоні.

Яготинські ненаВістіЯготинці, ваша Земля енергетично дуже сильна. Дуже могутня сила ховається в її надрах. Тому-то й тягне сюди людей звідусіль, немов магнітом. Тому й так важко «вирватися» звідси в інші місця. Не помічали? А-ну, придивіться! Чи багатьом тим, хто хотів переїхати жити до Києва, вдалося втілити свій задум у життя? Ні. Більше половини вертаються назад. Тому повторюся – яготинська Земля дуже сильна. Але й ображена, тому й безжальна.

Не знаю, за що, не знаю, за чиї гріхи, але хвиля гіркої образи піднялась до моїх долонь, торкнулась душі. Яготинці, чим ви образили свою Землю? За що? Ви жили б іще краще у своєму місті, якби ваша Земля не була чимось ображена і «працюючи» на повну силу, віддала б вам усю свою силу й енергію. Вона колисала б вас на своїх грудях, як ненька дитину! Навіщо ви її образили? Коли? Хто?

Чим же ж підтверджуються мої відчуття, що Яготин – місто контрастів? Що Яготин – має таємне життя?

Досить логічно, що затиснений між двох річок, Яготин розтягнувся не на один кілометр. Тому й здається таким великим і «розкиданим». Яготин умовно поділений на сектори. Так би мовити, регіони, у яких своя власна історія, свій власний «статут» і статус.

Центр Яготина і «Каштани» мені нагадують Київ – помпезні, людні, метушливі, де сконцентровані усі важливі об’єкти міста (лікарня, пошта, мерія, адміністрація, супермаркет,…). Але, на мій погляд, тут відсутнє життя. Так ніби все по-діловому, але якось самотньо і скнило.

«Райсоюз» і Вокзал нагадують мені Київський вокзал, де є все і водночас нема нічого. Все обідране, замусолене, закинуте, стихіне, незважаючи на постійну ділову метушню. По-київські тут можна бути обдуреним циганами, побитим та обікраденим шпаною. Хоча люди, які живуть у цьому районі степенні і поважні. Такий собі «мікс» із дріжджами.

Не буду перебирати усі райони Яготина, скажу лишень іще про «Козловщину». Вона мені асоціюється із Донбасом. Ось не розумію, чому, але «відірваний» від центру, замкнутий у своєму колі, район з незрозумілою психологією, з таємним життям. Наче група людей, зневірених у житті і ображених на весь світ, знайшла тут прихисток.

Я не хочу ображати мешканців «Козловщини», які, впевнена, люблять свій район і вважають найкращим місцем в Яготині. Але моя упереджена думка про менталітет цього регіону складається з особистих спостережень.

І саме головне, що я помітила – це якесь безшабашне нехлюйство по відношенню один до одного, яке незримо витає над цим районом міста. Поясню на самому яскравому і болючому прикладі.

У Яготині 5 основних кладовищ. І ніде! Ніде не викидають сміття сміття через огорожу з виходом на центральну вулицю! Ні на ДРСУ, ні біля «Старої аптеки», ані на задвірках міста. Таке стабільне явище спостерігається лише на цвинтарі перед першою школою! А це майже «Козловщина» та «Лісняки».

Чому? Чому?? Чому??? Запитую я себе щодня, спостерігаючи, з якою упертістю люди смітять прямо на загальний «огляд», своїй же дітворі під носа. І лише менталітет Донбасу це пояснює. Не вдаватимусь у подробиці – про Донбас зараз знають усі.

До таємного життя Яготина я відношу й таке загадкове явище, як: всі мешканці жаліються на те, що в Яготині нема роботи і жебрацькі зарплати, але всі їздять на іномарках! «Запорожець» або «МТ» в Яготині – раритет! Де? Як? Підкажіть, де ви заробляєте – що всі ніби бідні, але на іномарках?! Але таємниця – понад усе!

Хоча люди в Яготині моторні, жваві, роботящі й невтомні. Чим-чим, а цим яготинська Земля їх не обділила! Вона підтримує їх у «тонусі».

Але ж «образа» яготинської Землі ніде не ділася. Можливо, саме вона відіграє роль своєрідної «вирви», яка ганяє дощові хмари по периметру міста тоді, коли дощ конче потрібен! І саме ця «вирва» ніяк не «виплюне» таки затягнутий у місто дощ.

Як би там не було, а яготинська Земля чаїть у собі ще безліч таємниць і загадок. А у тому, що Яготин – місто контрастів я не сумніваюся.

Надія Безмежна

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s