Яготинські байки: “БАБКА-МЕЦЕНАТ”


%d0%b1%d0%b0%d0%b1%d0%ba%d0%b0            БАБКА-МЕЦЕНАТ 

Якось влітку у містечку дивна бабка-меценат,

щоб не стати в грязну гречку встановила гетьманат. 

Їй подобалися квіти… їх медовий аромат,

то й приймала скрізь привіти й сотні-тисячі сонат.

Все літала, все моталась, мала хист усе робити,

у мистецтво закохалась! Як тепера в світі жити?

Скрізь вазони, всюди квіти, чистота! Одна краса

і скульптурки! Раді діти! На землі одна роса…

Та як тільки дощик піде шлях увесь так і бринить,

все в водиці, пройти ніде, все по шляху цибенить!

А як снігом замете – то хоч плач – а не доїдеш!

Де ж у бабки все святе? Сніг з водою не об’їдеш!

Бабці добре скрізь літати, бо чи ходить? Та навряд!

Їй би трішки ніжок мати – то і був би тоді лад!

Їй доріженьки б робити, їй би долю не гнівити

та громаду всю любити – а не той дурман цінити!

Тільки ж бабка все не слуха: Ці слова всі- ворогів!

Долітає їй до вуха – а вона вже – до богів!

Все здається – ріжуть крила! Дихлофосом поливають!

Вона доленьку здурила – а сніги  все замітають…

Тож, мораль в цій байці є – той хто доленьку проп’є,

хто полюбить той дурман – має тисячі оман,

наче й є краса двулика, для міcтечка ж завелика.

Іринка РозуМій, 15 листопада 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Гумор і сатира, Яготинські байки | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s