Яготинські поети: “НЕБО І МОРЕ…”


%d1%81%d0%be%d0%bd%d1%86%d0%b5-%d1%96-%d0%bc%d0%be%d1%80%d0%b5

 

 

 

 

 

 

 

 

НЕБО І МОРЕ

У цім краю краса зійшлась з водою
і сонце вмилося живильною росою,
веселка тихо грає із сльозою…
А ти… стоїш… милуєшся красою…
 
Вона росте в тобі і душу обпіка,
А ти в захопленні… німа душа легка…
Все це одне – вода і небо…
Тобі в цей час нічого вже не треба,
 
Як дзеркало усе, як два світи –
Се бачиш і не можеш далі йти.
Гладкі простори дива неозорі
У них втопились кришталеві зорі…
 
Повітря чисте, дух морський
Такий нестримний і терпкий…
Як цю красу довіку не любити?
Цього собі не можна уявити…
 
Бо світ, підчас, такий жорстокий.
А в моря й неба погляд ясноокий…
Голублять, ніжно пригортають,
На жаль, не всіх в обійми допускають…
 
З повагою, Іринка РозуМій (Оксана Розум) 23 листопада 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s