Яготинські поети: “У світі холодних химер…”


%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bf%d1%96%d1%85

У світі холодних химер

Втомились люди від дитинства,

все поспішаємо рости…

Чого вартує материнство,

коли в дитинство хочеш ти? 

Здоров’я втрачаєм в гонитві,

розкошів ми прагнем в речах…

Голосим у небо в молитві…

Його вже немає в плечах…

А потім розкошами прагнем

вернути здоров’я собі

і так ото жилоньки тягнем

та всі поривання слабі…

Так боязко бачим “майбутнє”

забувши на мить про “тепер”

і так проживаєм “відсутньо”

у світі “холодних химер”.

Живемо так, як безсмертні…

Вмираємо, мов не жили…

Промови і дії шляхетні

уже не потрібні були…

А як ми ще ходим по колу,

немов ті прив’язані пси…

Нічого не бачим довкола

і, навіть, людської сльози…

З повагою, Іринка РозуМій (Оксана Розум) 24 листопада 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s