Яготинські поети: ГОЛОДОМОР 1932-1933 – реквієм у віршах.


%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4-4

26 листопада “ДЕНЬ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933″ – найчорніший  та настрашніший день в історії… Хоча чи є в ній  щось не чорне, не страшне, не пекуче до болю в горлі? Тож, помолимось всі разом за невинні душі… Запалімо свічки памяті… 

Скрізь тиша… німа і потворна…

Душа у дитятка жертовна…

Вся Україна в свічах,

гіркії сльози в очах…

Місяць піднявся легенько,

молиться зморена ненька,

дивом бабуся схолола –

бачить жахи ті довкола…

Згадує, плаче, мовчить,

серденько бідне кричить!

Ніжно притисла онучку,

гладить малесеньку пучку…

Буде пекти калачі! 

Тільки б не мать глевкачі…

В пам’яті сум оживає,

тиск у душі розтинає…

Гладить бабуся онучку…

цілує малесеньку пучку…

%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4-1%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4-2%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4-3

З повагою Іринка РозуМій 25 листопада 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Невигадані історії. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s