Яготинські поети: “Холодно… Пам’яті мами”


%d0%bc%d0%b0%d0%bc%d0%b0

Пам’яті мами

Холодно… у серці зима, іншого шляху нема…

Холодно… сумно мені, сльози мої,  лічені…

біль у душі, ллються дощі, ми вже чужі…

Соромно… очі мої печуть, болями  їх січуть…

Соромно… я мовчу, наговорилася досхочу,

вперта зима не хоче одна,  йти сама…

Лагідно… ти обійми мене,  жалібно…

в серці гроза, мов та роса, лагідна

і я сама, знову сама, нерадісна…

мамочко… скільки тебе нема…

Донечко… скажеш мені, знов навесні,

сонечко, радість прийшла, моя донечко…

Руки твої, ніжні твої, обійми твої хочу жадібно…

Голос твій, сором твій вип’ю до дна,

буду молить Бога жалібно…

Я не сама, я не одна, але тебе нема…

Іринка РозуМій (Оксана Розум), 28 листопада 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s