Яготинські поезія: пісня”Журба”


%d0%bc%d0%b0%d0%bc%d0%b0-%d1%96-%d1%81%d0%b8%d0%bd

Для матерів, які не дочекалися своїх легінів-синочків…

Журба

У матері-вдови один, був ясний легінь красний син,
зростав синочок, як з води, у мами сиві спогади.
А в рідну землю вороги пішли на лихо у степи _
підняв той легінь хоругви _ терпи, матусенько, терпи!
А мати бідная стоїть, тріпоче серденько її
у різнобарв’ї страховіть туманять очі солов’ї.
Біластий кінь біля вікна, в надії вибігла вона
за сином плакала весна та коник відслужив сповна…
А мати серденьком летить і з конем хоче говорить,
у неї слізонька тремтить, а в руці свічечка горить.
Так гірко плакала вона, березою тулилась до вікна,
а з серця маминого сни _ синів зціляють щовесни,
а з серця маминого сльози _ синочків гріють при дорозі,
берези соки _ напувають, бо на війні сини вмирають…
Оксана Розум, 08 грудня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s