Яготинські поезія: “ОЧІ КОЛЬОРУ НЕБА…”


%d0%be%d1%87%d1%96

 

 

 

 

 

Памяті народної артистки України Раїси Кириченко

Очі кольору неба…

Очі кольору неба, серце кольору жару,

сльози кольору диму, доля кольору дару.

Біль у кольорі синім, а душа ніжно сяє,

пісня кольору сонця скрізь добро засіває. 

 Думи кольору світла, голос в кольорі ніжний,

слово кольору Раю, рух до нього привітний.

Слава кольору Бога, погляд вже світлоокий

він у сонці гарячий, у журбі синьоокий.

 

В місті кольору долі, в пісні кольору волі _

серце кольору сонця, в нім калинові гронця.

Віра кольору Бога, правда _  це перемога,

гордість кольору честі, слава на перехресті,

в долі кольору волі й сни були кольорові.

Летіла у небо кольору Раю,

а душу лишила у кольорі гаю…

%d0%be%d1%87%d1%96-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%be%d1%80%d1%83-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d0%b0

Оксана Розум, 09 грудня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s