Яготинські поезія: “Знову безсоння…”


Безсоння у віршах

Знову безсоння…

Знову безсоння, знову тумани

в серці безодня, наче, омани…

Очі весняні заволокло,

тіло безмежно перепекло… 

 

Сльози колючі, слова різкі,

думи болючі _ перли тяжкі…

Сонце яскраве душу пече,

вірші ласкаві, рима тече…

 

Чом мені мало тебе, ненаситна?

Вітер у небі, постать блакитна,

місяць і зорі… я й не лягаю,

сльози безмежні тільки ковтаю…

 

Скільки ж у мене того жалю?

Слів світанкових, як кришталю?!

Може горіти? Я вже горю…

Землю любити? Я й так люблю…

 

З туги мовчати? Так я мовчу…

З серця кричати? Так я кричу…

Вірші писати? Я їх пишу…

Риму плекати? Її досхочу…

 

Знову безсоння, знову тумани

в серці безодня, наче, омани…

 

Розум Оксана, 10 грудня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

One Response to Яготинські поезія: “Знову безсоння…”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s