Яготинська поезія: “Жінка…”


%d0%b6%d1%96%d0%bd%d0%ba%d0%b0

Чи є у світі сильні жінки: мужні, сталеві, холодні, немов крига?Як їм у цьому світі живеться? А може вони чекають на чоловіка сильнішого від себе, а не знаходячи залишаються навіки-вічні самі… Може вони теж хочуть впасти у надійні обійми? І так прагнуть ласки і щирого слова…

Жінка…

Якою мужньою не була б жінка,

чекає, всетаки, в житті чудес,

бо хоче, мов прекрасна намистинка,

в міцних руках злетіти до небес!

 

Тоді вона усю себе дарує,

чарує словом, вірністю довіку:

і обіймає, і цілує,

мов горлиця, на крилах чоловіка!

 

А чоловік щасливий, як ніколи,

вона у нього дивний діамант!

Життя, як аромати матіоли,

а він того життя гарант!

З повагою, Оксана Розум, 13 грудня 2016 рік 

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s