Яготинська поезія: “Відлітайте хлопці, відлітайте…”


%d0%b3%d0%b5%d1%80%d0%be%d1%8f%d0%bc

   Знаєте, якось не мовчиться! Сльози підступають, рвуть душу на шматки… А на їхньому місті міг бути кожен: чоловік, син, батько… А вони попередили всіх, віддали душі за спокійне і тихе життя своїх рідних… Скільки треба ще гірких солоних сліз та киплячої крові патріотів, щоб вороги почали у них топитися і захлинатися без води і повітря?! Скільки потрібно крику матерів, щоб оглохли ті іроди?!  Скільки ще полум’яних сердець повинно згоріти, щоб вщент спалити антихриста?! Боже, прийми їхні щирі душі… 

Відлітайте хлопці, відлітайте…

Відлітайте хлопці, відлітайте!

Крилоньки у Рай свої здіймайте!

Ви умиті рідними сльозами

і оспівані гіркими солов’ями!

 

Як стужилася за вами ненька

та лебідонька любесенька сивенька?

А її ж душа злітає з вами в небо _

це її ота палка свята потреба!

 

Згадувать соколика-синочка,

вишивати йому оберіг-сорочку!

Та вона ж у неї душу всю вложила…

А вона взяла й не захистила…

 

Голос мамин дзвоном враз здійнявся

криком-гласом до небес не зупинявся!

Вона все життя буде тужити…

Свому сину буде долю ворожити…

 

Він для неї буде й є живий!

Доще милий, серденько умий!

Вітре буйний, поможи піднятись

з сонцем любим ввисочінь вдивлятись!

З повагою, Іринка Розумій (Оксана Розум) 23 грудня 2016 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s