Яготинська поезія: У моїм серці зацвітає черемшина…


%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%bc%d1%88%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d0%bc%d0%b0-%d1%81-%d1%80%d0%b5%d0%b1%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be%d0%bc-11%d0%b2%d0%b8%d1%88%d0%bd%d1%8f

У моїм серці зацвітає черемшина…

У моїм серці зацвітає черемшина, 

моя навіки  рідна сторона,

відразу дивно оживає

ота травневая гроза

і забринить, не затихає,

одна зрадливая сльоза…

 

Нема ніде ні в якім  краю

солодких співів солов’їв,

отав до радості шовкових,

полів у маках волошкових,

до краю ніжно-оксамитних,

небес до щебету блакитних,

річок, озер, заплав чудових,

веселок ніжнокольорових.

 

І сонце в моїм ріднім краю

встає із жайворонком в гаю,

і верби тішаться в воді,

неначе, пави молоді

і  буйний, ніжний цвіт вишневий

чарує долю в день червневий,

і тихо плине надвечір’я,

що мамине прийма подвір’я.

 

Жоржини, мальви, чорнобривці _

усе живе в малій дитинці!

Щасливе змурзане маля

тихенько: “Мамо…”, _ промовля,

палають небом очі сині,

а ноженята всі у глині,

вуста рожеві зацілують,

а руки… матінку милують…

 

Це спогад мій, моє дитинство,

моє охрещене таїн’ство _

лечу до тебе, мов лелека!

О Раю мій… мій шлях далекий…

Ніхто ще в світі не вертався,

лиш спогадом живе душа

і тільки вірш у цвіт убрався…

у мою пам’ять вируша…

Оксана Розум, 28 грудня 2016 рік 

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s