Яготинська поезія: Матусина спадщина


%d1%85%d0%b0%d1%82%d0%b0

Матусина спадщина

Заквітчана хата у мальвах, стоїть в яблуневих медах,

у літніх нескошених барвах, у рідних святих молитвах,

у маминім спокою, в слові, в зеленого гаю покрові,

у любощах, в радості милій, у совісті свободолюбивій,

в чеснотах, у маминій волі, у вірі, у правді, у долі,

в небесних Господніх очах на маминих дужих плечах.

 

Розквітла медова роса і мамина ніжна краса,

і очі її волошкові, і пісні її веселкові,

і голос той дивний зростає в мені, неначе, ті квіти рясні.

Я пісню її продовжу… цю спадщину вже знаходжу…

І пісня із мене луна, і тягнеться, як струна,

злітають голосом мами… солодкі, терпкі тумани…

Оксана Розум 04 січня 2016 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Роздуми. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s