Яготинська поезія: На великих крилах пісні


%d0%bb%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%96%d0%b2%d0%ba%d0%b0

На великих крилах пісні

слова з нотами сумісні,

підіймається душа

й тихо в небо вируша!

 

Я лечу _ рима співає,

я дивлюся _ оживає!

Знову у руках перо _

мого світу серебро.

 

Я не можу вже без неї,

з рими квітнуть орхідеї,

але й пісня серце крає,

в мою душу зазирає!

 

Ніжно ноти вже звучать

із словами їх печать.

Тож, лишається писати _

римі хочеться літати…

 

Ластівка

Ластівка летіла під моїм віконцем

й долю дарувала людям всім із сонцем.

Ластівочко, люба, можеш зупинитись?

Дай, хоча б, на тебе, мила, надивитись!

Зупинись, будь ласка, трохи зачекай,

роздивись довкола, серцем не палай.

Бо згориш, красуню, в отім синім небі,

навіть зорі спалюють у своїй потребі!

Зупинись! Я хочу чути ніжний голосочок!

Ти ж в своєму дзьобі маєш волосочок.

В’єш гніздечко, кралю, пісню не співаєш

і гарячими грудьми усіх зігріваєш.

Так у небо високо дуже підлітала,

що своє мале серденько навік надірвала.

Ли’шила діток’ своїх  наза’вжди _

все шукала в цьому світі правди.

Істина у світі є така _

нема правди в світі, але є гірка.

Хто  ту правду в світі відшукає _

той у власному вогні, доленько, згорає.

Оксана Розум, 04 січня 2016 року

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Роздуми. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s