Яготинська поезія: Мого життя криниця


%d0%ba%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%8f-%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b0

Мого життя криниця

Я не знаю, а чи буде в моїм краю

стільки сліз отих, як у роси?

Джерело пробилося у Раю

з чистих подивів природної краси!

 

Б’є у моїм серденьку ключем,

напивається мого добра по вінця,

в ньому дзвін і солов’їний щем

і так жде у радості чужинця.

 

Я лечу до того джерела,

хочу спить студеної водиці.

Оживала з ним і з ним росла –

ця криниця мого світу таємниця.

Оксана Розум, 06 січня 2016 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s