Яготинська поезія: Коханому


%d0%b1%d0%b0%d1%80

Коханому

Обійму тебе і ніжно зацілую

в тихім мареві замріяних ночей!

Образ твій у серденьку малюю

так не вистача твоїх очей!

Все б дивилася у них… тонула

і куплася в тобі, мов немовля,

в душу твою ніжно зазирнула…

моя рима вся до тебе промовля…

Моє слово в серденьку тріпоче,

ти кохай на світ мене одну,

воно в нічку дивну залоскоче,

я в тобі, коханий мій, тону!

Все єство моє вже тягнеться до тебе,

з кожним роком все сильніш тебе люблю,

а ти кажеш:”Мила, твої очі,

як моє кохання голубе!

Я кохаю в світ одну тебе!

В тебе голос, моя ніжна, з кришталю!

Я люблю тебе, лебідонько, люблю!”

Обійми мене, коханий, як ти вмієш

і ніколи вже не відпускай,

бо ти мною двадцять років володієш,

ти, мій любий, __ мій коханий рай!

Оксана Розум, 24 січня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s