Розмова з татом…
Завела розмову я сьогодні з татом:
– Ну чому на світі дурнів так багато?
– Це тому, – дав відповідь мі ненько, –
Що ти ще молода, рідненька!
Дитячих рис в тобі багато залишилось,
Душа твоя іще не постаріла.
Людей дурними роблять вік і рамки,
В яких вони зростають, наче в клямках.
Зашорені у мудрості законів мудрих,
Лиш папірців цінують шурхіт брýдних.
А за папером не розгледіть душу.
Тому констатувати тихо мушу:
Він затуляє очі дурню, мов щитом.
Допоки буде щит – цвістиме дурень корольом!
Надія Безмежна 05.02.2017
Advertisements
Щось туманно!
ПодобаєтьсяПодобається