Яготинська поезія: “Розмова з татом”


Яготинські нано-"Вісті"

Розмова з татом…

Завела розмову я сьогодні з татом:

– Ну чому на світі дурнів так багато?

– Це тому, – дав відповідь мі ненько, –

Що ти ще молода, рідненька!

Дитячих рис в тобі багато залишилось,

Душа твоя іще не постаріла.

Людей дурними роблять вік і рамки,

В яких вони зростають, наче в клямках.

Зашорені у мудрості законів мудрих,

Лиш папірців цінують шурхіт брýдних.

А за папером не розгледіть душу.

Тому констатувати тихо мушу:

Він затуляє очі дурню, мов щитом.

Допоки буде щит – цвістиме дурень корольом!

Надія Безмежна 05.02.2017

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

One Response to Яготинська поезія: “Розмова з татом”

  1. Анонімний коментує:

    Щось туманно!

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s