Яготинська поезія: БЕРЕГИНЯ


Ці колоритні картини Оксани Руденко з Дніпра, дивовижним чином надихнули мене… Я не змогла втриматися… полетіла моя рима… 

БЕРЕГИНЯ

У сні, як наяву серед гірлянд,

посеред пахощів троянд,

розквітло сонцем серце України

у дивині небесної раїни.

Цвіте та гордість дивоцвітом,

ясніє щирим самоцвітом!

У Берегині є душа,

яка у небо вируша!

ЇЇ духовність є глибока…

Та постать… ніжна і  висока,

вона, неначе жито в полі

росте щитом, шукає волі!

Її жертовність промениста,

калинове взяла намисто…

коралі тії пригорнула,

неначе святість одягнула!

Як вишиванку гаптувала __

усю родину рятувала…

Як сльози капали в канву __

росили гілку вербову…

Так ніжно-ніжно пригорнула,

ягня беззахисне заснуло

укутала його теплом __

воно раділо під крилом!

Небесну оксамить збагнула

і сонця світло осягнула,

бо Берегиня долю знає __

вона землі всій присягає!

Оксана Розум, 13 лютого 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s