Яготинська поезія: “ВНОЧІ ТАК ЛЕГКО В ЗИМУ ЗАКОХАТИСЬ…”


%d0%b7%d0%b8%d0%bc%d0%b0-%d1%83%d0%bd%d0%be%d1%87%d1%8b“ВНОЧІ ТАК ЛЕГКО В ЗИМУ ЗАКОХАТИСЬ…”

Вночі так легко в зиму закохатись,

немов у мареві вона…

Із снігом легко їй  сплітатись,

вона в цій ночі не одна…

І два вогні у ній сплелися,

і разом сяяли у світ,

вони у темряві злилися

і майорів той диво-цвіт.

 

Немов одна зоря велика,

що має світлі два крила,

а темрява така безлика,

а та зоря, немов стріла.

 

Ввірвався в ніч, неначе казка,

космічний незабутній спектр,

мов світу невимовна ласка…

життя всесвітній епіцентр…

 

Він світу долю пророкує,

летить проміння крізь повітря!

Так щиро він пейзаж малює,

дарує своє ніжне світло…

Оксана Розум, 17 лютого 2017 рік

 

 

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Роздуми, Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s