Яготинська поезія: МОВА


%d0%b2%d0%b5%d1%81%d0%b5%d0%bb%d0%ba%d0%b0 

МОВА

Оспівана піснями, солов’їна!

Ти різна в безлічі раїн,

тобою плаче і сміється Україна,

тебе цінують в безлічі країн!

 

Встаєш веселкою, дзвениш як той кришталь

і плачеш срібними дощами!

Ти наша вічна і незрима пектораль,

ти — ніжність із колиски мами!

Ти, як зерно засіяне в ріллю,

ти житом проростаєш в полі,

ти біль і сповідь, навіть журавлю,

встаєш як сонце в кожній долі!

І гріх тому, хто вже тебе забув!

Хто вирвав легко з свого серця!

А хто цього ще досі не збагнув…

колись у нього серце розірветься!

Оксана Розум, 21 лютого 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s