Яготинська поезія: ПРИСМАК КОХАННЯ


16387973_1492873694086622_4178320645177557567_n 

Знову картина надихає… знову виривається рима… не тримаю… не маю сили…

ПРИСМАК КОХАННЯ

Спокусила, звабила, згубила,

огорнула святістю  зітхання

і любов у барвах пригубила,

і сама тремтіла у благанні.

 

Вся сповита пахощами Раю,

тиха ніжність лагідних думок

з переливом солов’я у гаю

до яскравих уночі зірок.

Вся омріяна, п’янка і шовковиста

розлилася ріками кохання

і у серці навіть промениста,

в поцілунках вільна до світання.

Тільки раз кохає у житті

і назавжди… до останьої хвилини,

і весь час у вирі почуттів

на вустах із присмаком калини…

Оксана Розум, 23 лютого 2017 рік

 

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s