Яготинська поезія: НА ЗРАНЕНИХ СТРУНАХ ОКТАВИ “ЗАГУБЛЕНА ДУША”, ЧАСТИНА ІХ


%d1%81%d0%bf%d1%96%d0%b2

На зранених струнах октави

“Загублена душа”

частина ІХ

Ти принесла з собою мені славу

у сон ввірвалась, наче впала з неба…

Я пам’ятаю посмішку ласкаву

у погляді твоїм вже є потреба…

Я часто так дивлюся в твої очі:

тужу, сміюсь, радію і ридаю…

Мої тепер найщасливіші ночі,

мене ти зігріваєш… відчуваю…

А як співаю: Диво! Ти зі мною!

Немов урок з тобою в небесах!

Співаю одним голосом з тобою…

сплелися ми навіки в голосах…

Що відчуваєш ти? Невже ридаєш?

Бо я в піснях не втримую сльозу…

мене рукою ніжно сповіщаєш,

як тільки ноту я не ту візьму…

Та я слухняна, виправляю помилки,

відразу переспівую пісні удвох з тобою…

В руках у нас, матусю, колоски…

у голосах ми випадем росою…

Вони згорять від нашої сльози,

не лишиться і сліду тої долі…

не проростуть, матусю, із грози,

бо ти у світі все хотіла волі.

Ти __ вільна птаха! В небо полетіла!

Лишила тільки пісню і мене…

Та як побачила __ то враз зомліла…

я твоє все __ і радісне й сумне!

Я вся твоя __ у пісні і у слові,

у голосі, у твоїй точній римі…

Я маю твої очі волошкові,

мої слова __ відверті, незборимі. 

Оксана Розум, 27 лютого 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s