Яготинська поезія: ЖУРАВКА


%d0%b6%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%ba%d0%b0 

Чи то так рима справді полетіла,

чи пісня з мене вилилась сьогодні?

Журавка в серце на світанку сіла

і крилоньки її були холодні.

Та я зігрію її душу віршем

і римою своєю обійму:

Журавонько, сьогодні тебе втішу

тебе я, рідна, в серденько прийму…

ЖУРАВКА

Як мені нагадує журавка

всю мене у постаті своїй:

граціозна, ніжна наче Мавка

і тяжка дорога випадає їй.

Рано у цей світ я полетіла,

відшукала свого журавля

і від дотиків його тремтіла,

а він ніжно… доле… промовляв.

Не боюся я нічого у цім світі,

хай і блискавиця полосне.

Я з журавликом в закоханій орбіті,

моє слово дуже голосне.

Маємо своїх ми журавляток,

всі злітаються до рідного порогу…

Своїх любих милих пташеняток

я цілую і молюся за них Богу…

Я думаю, що втішила небогу,

розвіяла печалі всі її,

знесилену від тяжкої дороги

розрадила… щебечуть солов’ї…

Мавка __ міфічне створіння, лісова красуня з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”

Оксана Розум, 01 березня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s