Яготинська поезія: СОН


сон

СОН

Душа летить… туман, як дим…

Я доганяю часу плин…

Озвалась рима на півслові,

світилось слово в потічкові.

Мої емоції __ це сон

і стукіт серця в унісон.

У снах своїх завжди літаю

і роси в коси заплітаю…

І напиваюсь скрізь натхнення,

і повертаюсь в сьогодення…

У світ прийшла творити дар,

бо рима є душі нектар…

Оксана Розум, 28 березня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s