Яготинська поезія: У ЧАРАХ ВОЛОШКОВОЇ ВЕСНИ


кульбаба

У ЧАРАХ ВОЛОШКОВОЇ ВЕСНИ

Яке сьогодні синє, чисте небо!

Ні хмароньки в блакиті вже нема,

бо у весни у цьому дні потреба,

що теплотою землю обійма.

А очі так розквітли сяйвом,

палають ніжно “синьооким днем”

і хмари у очах оцих є зайві,

бо їм не треба у сльозах поем.

Бо радості узяти хочуть на осонні,

величних і омріяних чудес!

Тримаю промінь у своїй долоні,

неначе шаблі золоченої ефес.

Його тепло відчуло усе тіло,

з’єдналось все, неначе пектораль,

у серці все палахкотіло,

у небі заяснів Святий Грааль. 

 

І одинока мрія полетіла,

і напивалася блакитної краси,

і у душі надія тріпотіла

у чарах волошкової весни…

Оксана Розум, 03 квітня 2017 рік

 

Святи́й Гра́аль — гіпотетична християнська святиня, за легендою наділена надзвичайними силами. За деякими уявленнями грааль — не матеріальний предмет, а священний символ жінки і матері.

Пектора́ль (лат. “що торкається грудей”, від лат. pectus — груди) — шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло.

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s