Яготинська поезія: ЛЕЛЕКА


лелека

Надихнули на написання вірша оці світлини (автор Anatoliy Wanderer). Як вразив мене цей загадковий лелека! Автор світлин зі шляху направив його у діброву, бо автостопом подорожувати не годиться… Але він так утомився…

ЛЕЛЕКА
Вже прилетів, вже повернувся!
Присів на трави запашні,
але не встиг, не оглянувся…
на шлях зійшов, неначе в сні…

Бо вдома! Радий! Його поле
і сад, і річка в цьому га’ю!
Яка ж ти невгамовна, доле!
Це серденько завжди так крає…

І хоч стомились дужі крила
та зерня прилетів пустить,
а ця свобода дуже мила,
вона вже є щаслива мить…

Лелека __ мудрість і любов
у рідний край завжди вертає,
бо зелень оксамитових дібров
назавжди буде дивним раєм…
Оксана Розум, 10 квітня 2017 рік

 

 

 

 

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s