Яготинські байки: ВОВК І ПЕС


wolf_eat_dog_1 

ВОВК І ПЕС

(байка)

Зустрілись якось вовк й собака

та стали про життя патякать,

а вовк худий __ хребет весь видно,

 а пес гладкий, бо не у злиднях.

__  Ну, як тобі в лісах живеться?

Багато дичини ведеться?

Щось, бачу, що не дуже рясно

на шкурі випали он пасма!

__ А ти, дивлюсь, такий нівроку,

що не підступиш, навіть, збоку!

Що там у тебе за мара,

що ти такий, як та гора?!

Що треба там тобі робить,

щоб таке черево носить?!

__ Та що, живу собі в людей,

їх стережу біля дверей.

Там треба гавкать на злодюг,

на всіх паршивих волоцюг.

Мене, за це, хазяїн гладить

і кісточок мені не щадить.

Живу собі, як бачиш, так

і в долі маю тільки смак!

Ходім зі мною, якщо хочеш,

якщо із мене не регочеш!

Ідуть удвох, пройшли вже поле

і пів версти уже до двору

у пса на шиї дивний слід

червоний, наче вишні плід.

__ А що це в тебе? __ вовк спитав.

__ Та то від ланцюга! __ сказав.

Вовк став, закляк і онімів

від оцих ницих дивних слів.

__ Та ні вже, друже, далі __ сам!

Не заздрю я придворним псам!

Мені є воля наймиліша

за все вона мені рідніша!

Бо в світ прийшов не для нагайки,

бо я __ не раб, я __ в небі чайка!

Усе у світі є моє і все що в ньому вже снує!

Я не продамся за кістки

і за недоїдків шматки!

__________________________

Яка ж мораль цієї байки

і в чому суть цієї лайки?!

Вовк волі хоче, а пес __ ласки

і вовку не потрібні паски,

а пес весь час на ланцюзі,

на винятковій вертлюзі’.

Не кожен з нас так прагне волі,

щоби змінити свою долю

та цвенькать можна й на попрузі

і гроші мати у нарузі.

Та зняти стьожку з шиї важко,

дивитись легшенько на пташку,

бо з волею іти самому __

отримать не одну оскому.

Оксана Розум, 12 квітня 2017 рік

Патякать, цвенькать __ говорити.

Пасок, стьожка, попруга __ ремінь.

Злидні __ бідність.

Гладкий __ товстий.

Черево __ живіт.

Пасмо __ шмат волосся.

Мара’ __ привид, сновидіння.

Нагайка __ засіб керування конем, короткий кручений ремінний батіг на кінці з плесканим грузиком, щоб не пошкодити тварину.

Верста __ стара міра довжини (путня), що згадується в літературних пам’ятниках з ХІ ст Величина Ст неодноразово мінялася залежно від числа сажнів, що входили в неї, і величини сажня. З кінця ХVІІІ ст, до введення метричної системи заходів, 1 Ст = 500 сажням = 1,0668 км. Пів версти __ 0,5334 м.

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Гумор і сатира, Яготинські байки. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s