Яготинська поезія: НЕБО


небо

НЕБО

Люблю я небо в оксамитовій блакиті

на фоні нього цвіт палахкотить,

плоди всі будуть в осені сповиті,

весні віддячить сонячна блакить.

А небо посміхається очима,

теплом чарує сонечко ясне,

залишиться лиш літо за плечима

й дощем умиті ягоди рясні.

Тому й люблю я ніжне чисте небо,

бо і хмаринка в ньому не біжить

і щастя кращого, мабуть, уже не треба,

бо моє серце радісно щемить.

Оксана Розум, 03 травня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s