Яготинська поезія: СУД ЖИТТЯ


суд життя

СУД ЖИТТЯ

Скажи мені, чому життя жорстоке?

Чому воно рахується з собою?

Лиш рани залишає нам глибокі…

Все забирає, що було з тобою…

Так! Доля є! Вона веде у світ!

Якщо щасливая тебе спіткає __

натомість забере у тебе цвіт,

лиш щось одне прекрасне залишає.

Чи статки, чи кохання, чи дитя…

Хіба життя жорстокість справедлива?

Суд змусить всіх осмислити буття,

як та мара у світі юродива…

Погне у щасті, навіть, до землі,

щоб розуміли всі одвічну сутність!

Ми вийшли в сні із теплої ріллі

і пізнаєм її цинічну скрутність…

Хто бачить все це __ долю пізнає,

стає її примиреним дитям,

хто егоїзм плекає __ той жорстокість узнає,

його життя граничне з сповиттям.

Оксана Розум, 03 травня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s