Яготинська поезія: ЖИТТЯ НА СМЕРТЬ… КОЛЮЧОЮ РІКОЮ…


війна

ЖИТТЯ НА СМЕРТЬ… КОЛЮЧОЮ РІКОЮ…

Життя на смерть колючою рікою,

мов гільотина зависа над головою

та серце полум’яне не втихає,

бо кожен день у вирі прогорає…

І сліз немає, є одвічна злість,

бо душу віддаєш… А дивний гість:

не знає витримки, не знає і зупину…

Вже між кордонами колючая тернина…

Нехай осліпне той, хто скаже:”Друг!”

Йому б замість гармати взяти плуг!

Бо за кордоном нетривкий товариш

з яким і каші просто так не звариш!

Вже той “товариш” катом став

як показав всім тисячі вистав!

Нехай у того мову відбере,

хто йому руку щиро простягне’!

Душа горить і плаче над водою,

все умивається живильною росою…

Тремтить вже голос, не тремтить рука

яка нещадно давить слимака…

Життя на смерть жорстокою рікою,

мов гільотина зависа над головою

та серце полум’яне не втихає,

бо кожен день у вирі прогорає…

Оксана Розум, 04 травня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s