Яготинська поезія: У ВЕЧІРНЬОМУ СЕРПАНКУ


Братки 

Чи зможу я втримати свої емоції? Не знаю… Такі картини мене зводять з розуму, моя рима плине… душа ясніє… серце тремтить…

У ВЕЧІРНЬОМУ СЕРПАНКУ

У вечірньому серпанку

та небесному диму

диво-дивне гра в мовчанку,

завесніло крізь пітьму.

В серці щира неозора

вся краса пала вогнем,

вечорова мить прозора

в тихім щасті милий щем.

 

Затремтіли, забіліли

ніжні крила, наче сніг

і немов в очах сивіли…

світлий ночі оберіг…

Ніч розкинула шатро __

синь туманом затягло,

сиво-чорне те хутро

квітку долі берегло…

Оксана Розум, 19 травня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s