Яготинська поезія: ДИТИНСТВО


5-Zheltie-tsveti
Художник Donald Zolan можна сказати витяг з мене ці слова. Я у захваті, емоції переповнюють душу та стають слухняною римою.
 Хотіла б у дитинство повернутись,

у ті щасливі, росяні часи,
злетіти пташкою у долі озирнутись,
напитись вдосталь Божої краси.
Відчути ту безмежну теплоту,
яку батьки так ніжно віддавали.
Хоча б на мить забути гіркоту
яка зрадливо завжди підступає…
У миті тій замурзане дитя
гукає: “Мамо!” Ніжно пригорнулось…
Роки безжально в вир життя летять…
Самій собі у памяті почулось…
Вже засріблилось те замріяне чоло,
до серця вишиванку пригортаю…
І півжиття зійшло __ як не було __
рушник у долі янгол розгортає…
Хотіла б у дитинство повернутись,
у ті щасливі, росяні часи,
злетіти пташкою у долі озирнутись,
напитись вдосталь Божої краси…
Оксана Розум, 01 червня 2017 рік
Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s