АКТРИСІ


вахіде перчин

АКТРИСІ

Відіграно, відмучено, віджито…
Пройшло так швидко… відійшло…
Страждання з келиха життя відпито,
та переможно сонце вже зійшло.

Воно дало своїх незламних рис,
які запеклі мури спопеляють,
немов над морем одинокий кипарис,
ласкавими очима промовляє.

Бракує мені слів, не знаю що сказати,
обожнюю я міміку актрис.
Та з особливою захочеться ридати,
немов збагнути вічний тайнопис.

У вічність віділітають усі ролі
та залишаються в палких дзвінких серцях,
так слава розквітає в ореолі,
душа злітає в небо наче птах.
Оксана Розум, 13 червня 2017 рік

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s