ЖИТТЯ
Цінуй життя у барвах кольорових,
цей Божий дар __ це суть твого буття,
в руці у Господа у росах світанкових
нехай зчаровуються вражені вуста.
__________________________________________
Зростала дівчина сліпа напевно з роду,
ненавиділа все і всіх навколо,
немала вдосталь тої вічної свободи…
Її вбивала гостра правда гола.
Вона коханому все більше довіряла,
кохання в серці розцвіло мов жар,
в руках його трояндою буяла,
бо був душі її приречений владар.
Її бажання __ світ оцей збагнути,
побачити усю святу красу,
йому нарешті в очі зазирнути __
віддать себе змогла б у тім часу.
І той хлопчина довго її слухав,
йому пекла коханої сльоза __
заради неї в цьому світі дихав,
дививсь востаннє на блакитні небеса…
Віддав коханій очі та довірив душу,
скажи: – Тепер, напевно, ми удвох навік?!
– Так ти ж сліпий! І ти мене не змусиш!
Мені не треба зморених калік!
То і пішов так швидко назавжди,
лишив слова у мареві століть:
“Ти бережи, кохана, мої очі від біди!
Щаслива будь, не дай собі зотліть…”
Що стало з ними досі невідомо…
Кого і як цей шлях повів вперед…
Не розбивайте серденька свідомо,
не лийте в душу полиновий мед.
_____________________________________
І перш, ніж пожалітися на когось:
збагни його життя, зноси взуття…
І щоб в думках у тебе не роїлось __
не закидай своє життя сміттям…
І не сварись із рідними ніколи,
не допускай отруту __ це змія,
бо не розквітнуть в долі матіоли __
застрягне кісткою у горлі знічев’Я.
І не засуджуй грішних і убогих,
бо це не суть прийдешнього життя.
У кожного із нас своя дорога,
хоча під час терниста й несвята.
Життя __ це мить, не встигнеш озирнутись,
як ти сивієш швидко в цьому дні,
тому так необхідно совісті торкнутись,
щоб не розвіятись у Бога в пелені.
Оксана Розум, 7 серпня 2017 рік
#ОксанаРозум
