Яготинська поезія: ЯБЛУЧКО НА СПАСА


яблука

ЯБЛУЧКО НА СПАСА

Традиція у нас від Бога давня:
до Спаса яблука не можна куштувати,
як жінка втратила своє дитятко __
то може Мати Божа яблучко не дати.
 
Вона із ласкою у Райських травах
діток покинутих любов’ю обіймає
і душі їхні в росах золотавих…
Не кожне в ручках плід святий тримає…
 
Не їм, ковтаю сльози та страждання,
голками в серці Спаса благодати…
Як виправдати всі свої діяння?
Солодку радість можна лиш віддати…
 
Хоч і люблю їх пахощі доп’яна
та смак медовий з болем став мені гіркий,
складаю в кошик радість полум’яну,
святити йду пестливий спомин віковий.
 
Нехай смакують діточки в тумані,
що в небесах чекають скарбу доброти…
Віддам оці дива усі рум’яні…
Якби могла тільки в туман отой дійти…
Оксана Розум, 19 серпня 2017 рік
Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s