Яготинська поезія: ОМАНА


омана

ОМАНА

У серці біль, як та омана,

неначе скабка посіпа’на’…

А маєш тільки два шляхи,

які з’явились од пихи’…

 

Життя твоє __ це степ із рану,

слідами в світі мережане

і зібране в тяжкі міхи

із вітром в полі на віки’.

 

Солоні й п’яні слізок грані

шановані і мудровані

вчепились, наче реп’яхи,

лише на відстані руки.

 

І плаха ріже… очі тьмяні…

душа стражденна у Йордані…

Чи відспівають при свічах?

Буденність __ це твоя печаль…

Оксана Розум, 4 жовтня 2017

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s