Яготинська поезія: БЕЗЖАЛЬНА ОСІНЬ…


осінь

Мій спогад… найболючіший і найгіркіший… 21-й рік минає від дня смерті мами… Виплакані всі сльозі, біль висушив їх… Жага до життя дає неймовірну силу, бо розумієш свою потрібність рідним, а надто дітям… Торую своє буття, інколи лізуть в голову думки: А чи правильно живу? А чи встигну зробити все, що судилося долею? Прагну одного __ залишатися мамою надовго… щоб мої діти не пізнали гіркоти втрати…

БЕЗЖАЛЬНА ОСІНЬ

Чому не можу полюбити осінь?
Невже мені краси не вистачає?
Холодна, навіть, неба просинь,
хоча і кольорами день вінчає.

Холодне золото, холодная сама…
А сонце так нещиро гріє душу,
і вітер так безгрішно обійма,
і трусить лист… А чи любити мушу…

Сльозливе листя жовкле на землі
не буде серце ніжно зігрівати…
Сміття в сухій німій траві
так приязно на ній лягає спати…

Ой, осінь, осінь, панно золота!
Навчи себе любити і прощати.
Твої невірні і тягучі болота,
уміють тільки біль смоктати…

Візьми мене за руку та веди
туди, де сонце лагідне встає,
рікою ллються запашні меди,
а теплий ранок місяць застає.

А чи десь є оця небачена краса?
Чи може її зовсім не існує?
Твої зрадливі і холодні небеса
безжально душу провокують?

Тож, хочу щиро осінь полюбити
і вірити у праведну красу…
Достатньо лиш благословити,
збираю тільки зморену росу…

Ти відібрала в мене найрідніше:
мою частинку, душу і буття…
Життя людини може і негідне
та, таки, варте віри й співчуття.

Ти лист із серця гірко обірвала,
ударила фатально, як змогла.
Свої хвилини чітко рахувала!
І бідний лист усе тягла, тягла…

Пропав… а як він хотів жити,
ти, непитаючи замучила його,
хотів повітря трохи ухопити __
роздерла в друзочки всього.

Той лист __ це моя вічна совість __
Не вберегла, не втримала ніяк…
Для тебе це манірна випадковість…
Мене вхопив страшенний ляк…

Бо лист той __ моя мама, радість…
Моя лебідка… жаль… тепер нема…
Реальність, неминучая тривалість…
Украла, наче в сні та жартома…
Розум Оксана, 6 жовтня 2015 рік.

Advertisements

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s