Яготинська поезія: “Лунає дзвін, мов щастя стоголосе…”


весназима

Лунає дзвін, мов щастя стоголосе,

краплиці ніжної від срібної води,

весни барвиста райдуга у косах

сніжинки зимної, лункої теплоти…

 

Бо відпускає зимонька водицю,

в засніженої неї є душа

і так буває хочеться напиться

студеної води із джерела.

 

 

Бо томиться лебідонька кружляти,

малюнками вкривати грішний світ,

а вміє серденько весняне звеселяти __

її ж втішає ніжний дивоцвіт.

 

Коли навколо пахне так весною,

коли цей день перлинкою дзвенить!

Усе  в цей час наповниться красою __

Зима з Весною тихо гомонить…

Оксана Розум, 31 січня 2018

#ОксанаРозум

 

About jagonenastiblog редакція

Журналіст, письменник.
Опубліковано у Помічено, Яготинська поезія | Яготинські поети | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s